Я приїду, я повернусь, дотерпи...
Лиш чекай і вір...про жаль-нікому...
Бо пекельні я пройшов світи-
перш, ніж повернутися додому...
Бо пройшов крізь болі й смерть своїх братів,
Дух в бою не загубив і не розвіяв...
Бо до тебе пристрастно хотів,
Бо про тебе лиш єдину мріяв...
У холодні ночі страх терзав-
ні, не ворога боявся, бо вже звик я...
Я від долі гаряче бажав,
Щоби віра лиш твоя не зникла...
Куль ворожих літ перетерплю,
Землю рідну відстою до краю!
Бо тебе єдину я люблю,
Лиш тебе єдину я бажаю...
Дякую щодня я небесам
(ти про це, напевно, і не знаєш),
Бо щодня, за обрієм, десь там
В спеку й в дощ мене з війни чекаєш..
Хоч не раз в боях я кров пролив
і в примарах бачив смерть з косою...
Але жив, боровся, вірив , ЖИВ,
Знав, що скоро стрінуся з тобою...
Ти чекай, коли нема вістей,
навіть поневірилася мати...
З тисячі насильницьких смертей
Врятувала- вміла ти чекати...
Повернуся скоро я з війни,
Переможу злого лиходія...
Лиш чекай крізь будні і крізь сни-
Поєднає нас обох твоя надія!
